Згідно з дослідженнями, менше половини садівників використовують будь-які добрива на своїх присадибних ділянках.

Завдяки регулярному підживленню рослини стають більш здоровими, врожайними та красивими. У цій статті розповідається про основні поживні елементи та їх функції.

 

Поживні речовини для рослин

 

Рослини необхідно підживлювати, оскільки велика частина ґрунту не містить необхідну кількість поживних речовин для оптимального росту та розвитку рослин. Навіть якщо вам пощастило почати з гарного садового ґрунту, в міру зростання ваші рослини поглинають поживні речовини та роблять ґрунт менш родючим. Пам'ятаєте ті смачні помідори та красиві троянди, які ви вирощували минулого року? Щоб побудувати ці тканини рослин, потрібні були поживні речовини з ґрунту. Удобрюючи свій сад, ви заповнюєте втрачені поживні речовини та забезпечуєте рослини достатньою кількість необхідних для росту елементів живлення.

 

 

Макроелементи

 

Є поживні речовини, які необхідні рослинам в досить великих кількостях.

1. Азот, він допомагає рослинам виробляти білки, необхідні для утворення нових тканин. У природі азоту часто не вистачає, тому рослини еволюціонували, щоб споживати якомога більше азоту, навіть якщо це означає, що вони не споживають інші необхідні елементи. Завдяки великій кількості азоту, у рослини з'являється рясне листя, але воно не дасть плодів або квітів. Зростання може фактично сповільнитися, тому що рослина не поглинає достатню кількість інших необхідних йому елементів.
2. Фосфор стимулює ріст коренів, допомагає рослині у формуванні бутонів та квітів, підвищує життєздатність і збільшує розмір насіння. Він робить це, допомагаючи передавати енергію від однієї частини рослини до іншої. Для поглинання фосфору більшості рослин потрібно pH ґрунту від 6,5 до 6,8. Органічні речовини та активність ґрунтових мікроорганізмів також збільшують доступність фосфору.
3. Калій головний складник, що підвищує врожайність, якість та стійкість рослин. Калій позитивно впливає на стійкість рослин до засухи, низьких температур, шкідників і грибкових захворювань, дозволяє рослинам економічніше і продуктивніше використовувати воду, посилює перенесення речовин в рослині та розвиток кореневої системи.
   Доволі важливим фактом є те, що калій інтенсифікує синтез і транспортування важливих речовин в репродуктивні органи рослин. Завдяки посиленню синтезу витаміну С плоди набувають більш яскравого забарвлення і аромату, довше зберігаються.

 

Три додаткових поживних речовини, які мають значення

 

Рослини також потребують цих трьох поживних речовин, але в набагато менших кількостях:

 

1. Кальцій використовується рослинами в клітинних мембранах, в точках їх зростання і для нейтралізації токсичних речовин. Крім того, кальцій поліпшує структуру ґрунту і допомагає пов'язувати органічні та неорганічні частинки разом.
2. Магній - є надзвичайно важливим елементом живлення для сільськогосподарських культур. Він формує основу молекули хлорофілу, завдяки чому магнієве збагачення підсилює процес фотосинтезу. Він також є активатором ферментів, які беруть участь в метаболічних процесах, таких як синтез цукрів, жирів і білків. Також магній бере активну участь в транспортуванні асимілятів і стабілізує клітинні стінки рослин. Він покращує якість споживання і врожаю.
3. Сірка напряму включається у процес формування ферментів та діяльність ферментативних систем задіяних у синтезі хлорофілу, ліпідів, вільних олій. У рослин здатних фіксувати атмосферний азот сірка покращує процес біологічної фіксації азоту шляхом покращення симбіотичних зв’язків азот-фіксуючих бактерій з кореневою системою рослин.

 

Мікроелементи

 

Нарешті, є сім елементів, які рослинам потрібні в крихітних кількостях. Здорова ґрунт з високим вмістом органічних речовин зазвичай містить достатню кількість кожного з таких мікроелементів:

 

1. Цинк є одним з найважливіших мікроелементів - він життєво необхідний для рослин, але потрібен в дуже малих кількостях.
   Фізіологічна роль якого полягає в активації багатьох ферментативних реакцій. Шляхом участі в підтримці цілісності біологічних мембран відповідає за стійкість рослин до патогенів. Цинк підвищує жаро-, посухо- і морозостійкість культур шляхом стабілізації їх дихання, а також сприяє утилізації фосфору.
   Цинк пов'язаний з гормоном росту, ауксином - низький рівень ауксину викликає затримку росту листя і пагонів. Він грає важливу роль в утворенні і активності хлорофілу, і він бере участь в синтезі білка. Цинк також важливий для вуглеводного обміну і відіграє важливу роль в поглинанні вологи.
2. Бор необхідний рослинам протягом всього періоду вегетації, причому найбільше його потребують дводольні рослини. Бор сприяє посиленню росту пилкових трубок і проростання пилку, збільшенню кількості квіток і плодів, а його відсутність порушує процес дозрівання насіння. Бор позитивно впливає на стійкість рослин до грибкових, бактеріозних і вірусних захворювань.
   В організмі рослин бор регулює кількість фітогормонів - ауксинів і фенолів, управляє загальним лінійним ростом і розвитком тканин.
   Чутливі до наявності бору в живильному середовищі коренеплоди, соняшник, бобові культури, льон, картопля і овочеві культури.
3. Марганець необхідний всім рослинам: він здатний збільшити вміст хлорофілу в листях, синтезувати аскорбінову кислоту (вітамін С), поліпшує відкладання сахару з листя в запальних органах і плодах, регулює водний режим, підвищує стійкість до неблагоприятних факторів, впливає на плодоношення і здатність прискорити їх розвиток.
4. Мідь відіграє специфічну роль в житті рослин: регулює фотосинтез і концентрацію утворення в рослині інгібіторів росту, водний обмін і перерозподіл вуглеводів, входить до складу ферментів, підвищує стійкість до вилягання і сприяє їх морозо-, жаро- та посухостійкості.
5. Молібден необхідний рослинам в ще менших кількостях, ніж бор, марганець, цинк і мідь. Він переважно накопичується в молодих зростаючих органах, входить до складу ферментів, що регулюють азотний обмін в рослинах, бере участь в синтезі нуклеїнових кислот і вітамінів і регулює фотосинтез і дихання.
6. Залізо необхідне рослинам для ферментативних функцій і фотосинтезу, і при його недостачі листкові пластинки починають втрачати колір і жовтіють, в результаті стають зовсім білими. При нестачі заліза у рослин розвивається хлороз, до того ж, не частковий (як при нестачі кальцію або магнію), а повний, коли вся поверхня листа поступово стає блідо-зеленою, майже білого кольору.
   Магній входить до складу хлорофілу, що визначає його важливе значення в житті рослин: він бере участь у вуглеводному обміні, дії ферментів і в формуванні плодів.